Внутрішньосуглобові переломи – це ушкодження кісток, що зачіпають суглобову поверхню. На відміну від звичайних пошкоджень такі травми супроводжуються порушенням цілісності хрящової тканини, що може призвести до серйозних ускладнень.
Основна небезпека внутрішньосуглобових переломів полягає в їхньому впливі на рухливість суглоба. Навіть при правильному зрощенні кісток можливий розвиток посттравматичного остеоартрозу, контрактур та хронічного больового синдрому. З часом суглоб може втрачати свою функціональність, що негативно позначається на якості життя пацієнта.
Пройти лікування та реабілітацію при внутрішньосуглобових переломах ви можете в нашій клініці. Допомогу надає досвідчений травматолог-ортопед Євген Юрійович Репйов. Чим раніше проведена діагностика і розпочате лікування, тим вища ймовірність повного відновлення рухливості суглоба та запобігання дегенеративним змінам.
Можливі ускладнення внутрішньосуглобових переломів
Навіть після успішного зрощення кісток внутрішньосуглобові переломи можуть супроводжуватися різними ускладненнями. Через пошкодження хрящової тканини, порушення кровообігу та зміни в структурі суглоба можливий розвиток дегенеративних процесів, що негативно впливають на його функцію.
Найбільш часті наслідки:
- посттравматичний остеоартроз – руйнування структури суглобового хряща, що призводить до болю та зниження рухливості;
- обмеження рухливості – рубцеві зміни і деформація суглобових поверхонь можуть викликати скутості та порушення функцій кінцівки;
- хронічний больовий синдром – запальні процеси та зміна навантаження на суглоб провокують тривалі болючі відчуття;
- деформація та нестабільність суглоба – неправильне зрощення кісток або порушення зв'язкового апарату може призвести до нестабільності та збільшення ризику повторних травм.
Наслідки залежать від локалізації та складності перелому, а також від своєчасності лікування та реабілітації.
Фактори, які впливають на тяжкість наслідків внутрішньосуглобових переломів
Наслідки внутрішньосуглобових переломів можуть значно відрізнятися залежно від ряду факторів:
- Локалізація і складність перелому. Пошкодження великих суглобів (тазостегнового, колінного, плечового) частіше призводить до тяжких функціональних порушень. Зміщені та осколкові переломи складніше піддаються лікуванню і вимагають тривалої реабілітації.
- Вік пацієнта та його загальний стан здоров'я. У молодих людей кістки відновлюються швидше, а у літніх підвищений ризик остеопорозу та уповільненого зрощення. Супутні захворювання (діабет, ревматологічні патології) також можуть ускладнити процес загоєння.
- Якість і своєчасність медичної допомоги. Рання діагностика і правильне лікування (включаючи оперативне втручання за необхідності) знижують ризик ускладнень. Запізніле звернення до лікаря або неправильна терапевтична тактика можуть призвести до незворотних змін у суглобі.
Від наявності цих факторів залежить швидкість відновлення, ризик розвитку ускладнень та прогноз для пацієнта. Комплексний підхід до лікування та реабілітації допомагає мінімізувати негативні наслідки та відновити функцію суглоба.