Реабілітація після ендопротезування: повний гід

Реабілітація після ендопротезування – важлива частина лікування, від якої залежать відновлення рухливості, повернення до повсякденних справ і тривале функціонування штучного суглоба. Навіть технічно успішна операція не гарантує повноцінного відновлення без правильно підібраних фізичних вправ, поступового збільшення навантаження та дотримання рекомендацій ортопеда.

Ендопротезування – це операція, під час якої пошкоджені суглобові поверхні частково або повністю замінюють штучними компонентами. Найчастіше ендопротезують кульшовий і колінний суглоби, щоб зменшити біль і відновити здатність ходити.

Відновлення після ендопротезування починається вже в перші години або добу після операції, якщо це дозволяє стан пацієнта. Рання реабілітація допомагає:

• поступово активізувати м’язи;
• навчитися безпечно вставати й ходити з опорою;
• зменшити ризик післяопераційних ускладнень.

Повне відновлення зазвичай триває кілька місяців, проте точні терміни залежать від виду операції, фізичної форми до втручання, віку пацієнта, супутніх захворювань і дотримання програми реабілітації.

Особливої уваги потребує реабілітація після ендопротезування у пацієнтів 70-90 років. Сам по собі вік не є протипоказанням для заміни суглоба, проте слабкість м’язів, порушення рівноваги, остеопороз і хронічні захворювання можуть впливати на темп відновлення. Тому навантаження підбирають індивідуально, а близьким важливо знати, як організувати життя після ендопротезування людині похилого віку, не обмежуючи її самостійність без потреби.

Рання реабілітація після ендопротезування: стаціонарний етап

Рання реабілітація починається в день ендопротезування або протягом перших 24 годин. Її мета – відновити рухливість, запобігти ускладненням і навчити людину безпечно пересуватися до виписки. Навіть якщо нога ще болить, а рухи даються важко, дозована активність під наглядом фахівців допомагає поступово повернутися до звичного рівня функціонування.

Перші кроки пацієнт робить під наглядом медичного працівника або фізичного терапевта. Навантаження збільшують поступово, перед цим оцінюють самопочуття, силу м’язів і контроль рухів після анестезії.

Під час ранньої реабілітації пацієнт поступово вчиться:

• сідати, вставати з ліжка та безпечно змінювати положення тіла;
• ходити з ходунками, правильно розподіляючи навантаження на ноги;
• виконувати вправи для активізації кровообігу й відновлення роботи м’язів;
• за потреби вставати зі стільця, користуватися туалетом і долати сходи.

Відновлення рухової активності починається з простих рухів стопами та напруження м’язів, потім поступово переходять до коротких прогулянок палатою, вставання зі стільця й виконання базових побутових дій.

Також в період реабілітації після ендопротезування суглоба можуть використовуватись ходунки. Вони забезпечують додаткову опору, допомагають утримувати рівновагу та зменшують ризик падіння. Користуватися ними варто за рекомендаціями фахівця, дотримуючись визначеного режиму навантаження на оперовану ногу. Перед випискою пацієнта за потреби навчають безпечно долати сходи та пересуватися вдома.

Додатково на ранньому етапі відновлення рекомендується виконувати дихальні вправи. Вони допомагають підтримувати вентиляцію легень у перші дні після операції, коли рухливість пацієнта обмежена. Виконуються повільні глибокі вдихи та спокійні видихи, регулярно повторюючи вправи протягом дня.

Окреме завдання раннього післяопераційного періоду – профілактика тромбозу глибоких вен. Через операцію та тимчасове обмеження рухливості ризик утворення тромбів зростає, тому пацієнту важливо не залишатися нерухомим довше, ніж це необхідно. Щоб зменшити ризики та підтримати нормальний кровообіг, застосовується комплекс заходів:

• раннє вставання та регулярна ходьба в межах дозволеного навантаження;
• рухи стопами й інші рекомендовані вправи;
• антикоагулянти та компресійні засоби за призначенням лікаря.

Упродовж перебування в стаціонарі команда фахівців стежить за станом післяопераційної рани, больовим синдромом, переносимістю фізичних вправ і здатністю пацієнта безпечно пересуватися. Тривалість госпіталізації залежить від стану пацієнта та його здатності безпечно пересуватися. Перед випискою ортопед і фізичний терапевт надають рекомендації щодо навантаження, вправ, догляду за післяопераційною раною та подальшої реабілітації вдома.

Коментар лікаря-ортопеда! Якщо після виписки виникає біль і набряк однієї гомілки, потрібно терміново звернутися по медичну допомогу. Раптова задишка або біль у грудях потребують невідкладної допомоги.

Домашня реабілітація після ендопротезування

Після виписки зі стаціонару реабілітація триває вдома під контролем фізичного терапевта. Упродовж 1-12 тижнів її основні завдання:

• відновити силу м’язів і рухливість суглоба;
• навчитися впевнено ходити;
• повернутися до повсякденних справ;
• поступово зменшити залежність від допоміжних засобів для пересування.

Зверніть увагу! Темп відновлення після заміни суглоба індивідуальний та залежить від виду операції, стану м’язів до втручання, супутніх захворювань і дотримання рекомендацій хірурга.

Важливо не форсувати навантаження. Спочатку пацієнту рекомендується пересувається з милицями або ходунками. Потім, коли поліпшується рівновага і контроль рухів, можна перейти на одну милицю чи тростину, а згодом – до самостійної ходьби. Відмовлятися від опори лише через зменшення болю не варто: рішення залежить від стійкості ходи, сили м’язів і дозволеного навантаження на оперовану ногу. Одночасно рекомендується поступово збільшувати відстань прогулянок і тривалість побутової активності, чергуючи рух із відпочинком.

 

Три-точкова техніка ходьби на милицях використовується на ранньому етапі, коли одну ногу не можна навантажувати зовсім або дозволено лише легке торкання, а на дві милиці та одну здорову ногу припадають три точки опори.

Щоб реабілітація після ендопротезування вдома була безпечною, варто заздалегідь облаштувати простір:

• стілець із високим сидінням і підлокітниками – на нього легше сідати і вставати;
• поручні у ванній кімнаті та біля туалету – допомагають зберігати рівновагу під час переміщення;
• стійка душова лава або стілець – дають змогу приймати душ сидячи, якщо це дозволив лікар;
• вільні проходи без килимків і дротів – зменшують ризик спіткнутися під час ходьби з милицями чи ходунками;
• речі щоденного вжитку на доступній висоті – не доведеться часто нахилятися або тягнутися вгору;
• зручне спальне місце – бажано облаштувати кімнату таким чином, щоб на перших етапах менше користуватися сходами.

Після ендопротезування кульшового суглоба можуть діяти додаткові обмеження щодо згинання ноги, схрещування ніг і поворотів тулуба. Вони залежать від хірургічного доступу та рекомендацій лікаря, тому універсального списку заборон для всіх пацієнтів немає.

Медикаментозна підтримка в період реабілітації допомагає контролювати біль і дотримуватися програми відновлення. Лікар може призначити знеболювальні та за показаннями – препарати для профілактики тромбозу. Самостійно змінювати дозування або додавати протизапальні засоби не можна.

ЛФК після ендопротезування: навіщо потрібні вправи

Лікувальна фізкультура (ЛФК) – обов’язкова складова реабілітації після ендопротезування. Вправи допомагають відновити силу м’язів, рухливість суглоба, рівновагу, координацію та впевнену ходьбу. Програма ЛФК підбирається індивідуально, а навантаження збільшуються поступово.

Залежно від етапу відновлення комплекс може включати такі вправи:

• згинання та розгинання стоп;
• напруження м’язів стегна й сідниць;
• ковзання п’ятою по ліжку для поступового згинання ноги;
• піднімання прямої ноги або відведення її вбік;
• вставання зі стільця, вправи на рівновагу та тренування ходьби.

Коментар лікаря! Виконувати ЛФК потрібно регулярно, дотримуючись рекомендованої фахівцем кількості повторень вправ. Різке посилення болю, запаморочення чи значне погіршення самопочуття – привід зупинитися та звернутися по медичну допомогу.

Упродовж домашнього етапу відновлення важливо дотримуватися графіка контрольних оглядів та рекомендацій щодо навантаження. Якщо біль не зменшується, посилюється набряк, виникають почервоніння рани, виділення з неї або підвищення температури, потрібно звернутися до лікаря, адже такі симптоми можуть свідчити про ускладнення.

Порівняння етапів реабілітації після ендопротезування

Реабілітація після ендопротезування: норма & патологія

Після заміни кульшового суглоба відновлення не завжди відбувається рівномірно. У перші тижні біль, скутість і набряк можуть зменшуватися поступово, а після збільшення фізичної активності тимчасово посилюватися.

Нормальна динаміка реабілітації – це загальне покращення самопочуття, поступове збільшення дистанції ходьби та повернення до побутових справ. Важливо оцінювати відновлення в часі, а не очікувати, що кожен наступний день буде легшим за попередній.

Водночас деякі симптоми можуть свідчити про ускладнення після заміни кульшового суглоба чи колінного суглоба. Зверніться до лікаря, якщо з’явилися:

• наростання болю або набряку замість поступового покращення;
• почервоніння, місцеве підвищення температури, виділення з післяопераційної рани чи загальне підвищення температури тіла;
• повторний біль і набряк литки, особливо з одного боку;
• раптовий сильний біль у суглобі, відчуття нестабільності або неможливість спиратися на ногу.

Важливо! Раптова задишка чи біль у грудях потребують невідкладної медичної допомоги, оскільки можуть бути ознаками тромбоемболії легеневої артерії – небезпечного ускладнення, при якому тромб перекриває судину в легенях.

Кульгавість після ендопротезування: чому зберігається і як її позбутися

Кульгавість після ендопротезування не завжди вказує на ускладнення чи означає, що протез встановлено неправильно. Часто причина полягає в слабкості сідничних та інших м’язів, які стабілізують таз під час ходьби. До зміни ходи також можуть призводити біль, обмеження рухливості, порушення рівноваги, різниця в довжині ніг або звичка берегти оперовану кінцівку, що сформувалася ще до операції.

Відновити стабільну ходу та подолати кульгавість допомагають:

• регулярна ЛФК;
• вправи на тренування рівноваги;
• поступове зміцнення м’язів під контролем фізичного терапевта.

Не варто поспішати відмовлятися від милиці чи тростини, якщо без них пацієнт помітно накульгує. Допоміжний засіб зменшує ризик падіння та дає змогу сформувати правильний стереотип ходьби. Якщо ж кульгавість не слабшає, посилюється або супроводжується болем, необхідно звернутися до ортопеда, щоб визначити її причину й подальшу тактику.

Щелчки та набряки: коли варто хвилюватися

Поодинокі безболісні клацання в ділянці протезованого суглоба під час руху іноді виникають у період загоєння. Їх причиною може бути переміщення м’яких тканин навколо протеза. Якщо клацання не супроводжується болем і нестабільністю, зазвичай це є нормою і не свідчить про ускладнення.

Однак виражений clunk-симптом – раптовий гучний удар або клацання з сильним болем, відчуттям зміщення суглоба чи неможливістю рухати ногою – потребує термінової оцінки лікаря: так може проявлятися вивих протеза. Не намагайтеся самостійно вправити суглоб!

Набряк стегна або ноги може зберігатися протягом кількох тижнів, іноді місяців, після ендопротезування. Він нерідко посилюється до вечора та зменшується після відпочинку. Зменшити набряки в період відновлення допомагає дотримання рекомендацій щодо навантаження, перерви для відпочинку та піднімання ноги в положенні, рекомендованому фахівцем.

Якщо ж набряк різко збільшився, не зменшується після відпочинку або супроводжується болем у нозі, слід записатись на огляд до ортопеда найближчим часом.

Особливості реабілітації після ендопротезування пацієнтів 70-90 років

Похилий вік – не перешкода для ендопротезування. Однак через слабкість м’язів, порушення рівноваги та супутні захворювання літнім пацієнтам може знадобитися більше часу й допомоги для успішного відновлення. Програма реабілітації після заміни суглоба в похилому віці підбирається індивідуально, враховуючи фізичний стан пацієнта до операції та його здатність пересуватися самостійно.

На що звернути увагу під час відновлення після ендопротезування в літньому віці:

1. Поступове збільшення навантаження. Починайте з коротких прогулянок і простих вправ, поступово збільшуючи активність за рекомендацією фахівця.
2. Безпечне пересування. Не відмовляйтеся від ходунків або милиць, доки не зможете впевнено ходити без опори.
3. Профілактика падінь. Приберіть килимки й дроти з проходів, установіть поручні у ванній кімнаті, використовуйте стійкий стілець із підлокітниками.
4. Контроль супутніх хвороб. Запаморочення, сонливість і коливання артеріального тиску можуть підвищувати ризик падіння.
5. Харчування та відновлення сил. Достатня кількість білка і вуглеводів у раціоні важлива для відновлення м’язів і загоєння тканин.

Родичам варто допомагати з побутовими справами, але заохочувати пацієнта самостійно виконувати безпечні рухи. Якщо пацієнт не може впевнено ходити або справлятися з базовими щоденними завданнями, слід обговорити з лікарем додаткову реабілітацію.

Інвалідність після ендопротезування в Україні

В Україні інвалідність після ендопротезування кульшового або колінного суглоба не встановлюють лише за фактом проведення операції чи наявності протеза. Рішення залежить від стійкості порушень функцій організму та того, наскільки вони обмежують повсякденну активність пацієнта.

III групу інвалідності після заміни суглоба можуть встановити за наявності стійких помірних функціональних порушень, що обмежують життєдіяльність. Під час оцінювання враховують такі критерії встановлення інвалідності:

• здатність самостійно пересуватися й обслуговувати себе;
• вираженість порушень ходи;
• потреба в допоміжних засобах пересування;
• вплив стану здоров’я на працездатність.

Самого факту заміни суглоба для набуття статусу інвалідності недостатньо.

З 1 січня 2025 року в Україні діє система оцінювання повсякденного функціонування особи замість колишньої системи МСЕК. За наявності медичних підстав лікар направляє пацієнта на оцінювання, яке проводять експертні команди. Вони ухвалюють рішення індивідуально відповідно до затверджених критеріїв, на підставі медичних документів і фактичних обмежень життєдіяльності.

Запишіться на консультацію в клініку лікаря Реп’єва Є. Ю. та пройдіть контрольний рентген-моніторинг, щоб оцінити стан суглоба, положення ендопротеза й динаміку відновлення. Якщо ендопротезування ще попереду, лікар допоможе визначити можливості відновлення функцій ноги, подальшу тактику лікування і реабілітації.

FAQ

Чи можна спати на боці після ендопротезування і коли?

Так, спати на боці після ендопротезування дозволяється, але терміни залежать від хірургічного доступу та рекомендацій лікаря. Спочатку рекомендується сон на спині, а при дозволі лежати на боці бажано використовувати подушку між колінами. На оперованому боці спати можна лише після дозволу хірурга.

Скільки важить титановий ендопротез кульшового суглоба?

Безцементний ендопротез кульшового суглоба важить у середньому 260-320 г. Точна вага залежить від розміру та конструкції, а окремі компоненти можуть бути виготовлені з кераміки, полімерів або інших металів.